Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гилити — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
бити — 1) (по чому, об / у що й без додатка стукаючи, робити удари по чому н., об що н.), гамселити, гатити, гепати, гилити, калатати, дубасити, разити, молотити, у[в]даряти, бацати, стукати, тарахкати, бехати, лупати 2) (кого завдавати ударів кому н.) … Словник синонімів української мови
гильнути — ну/, не/ш, док., перех., розм. Однокр. до гилити … Український тлумачний словник
призначати — I = призначити 1) (ціну за певний товар, якусь послугу тощо), просити, правити, заправляти, заправити; гилити (надто високу ціну) 2) (ліки, лікувальні процедури, режим), приписувати, приписати II ▶ див. визначати 1), призначити … Словник синонімів української мови
